Свого часу Польща зазнавала впливу різних народів, зокрема і євреїв, які проживали на її території з 14 століття. Польща славиться своїми супами (зупами). Серед них: журек, флячки, помідорова зупа. Як і в нас, Польща має вареники – пироги. Особливістю польської кухні є поєднання різних смаків: солодке-кисле, солодке-солоне. Тут варто відзначити бігос.
Бігос є збірною стравою з різних продуктів + поєднання квашеної капусти зі свіжою. У бігос кладуть різного сорту м’ясо, дичину, гриби й ковбаски. Ковбасами Польща славиться по-особливому. Що в свою чергу вплинуло на галицьку кухню з усіма можливими варіаціями м’ясних виробів, особливо на Різдво. Ось що пише український письменник Юрій Винничук про галицьку кухню:
“У мої дитячі роки Різдво було сповненим невимовного чару, а приготування до нього тривали цілий тиждень. Заздалегідь батьки купували півсвині, а потім маринували м’ясо у великій виварці. У кутку городу вже стояла вкопана металева бочка, до якої вела бляшана рура. Вкінці тієї рури розпалювали дрова, і дим ішов рурою до бочки, в якій висіло м’ясиво – полядвиці, шинки, ковбаси, шпондерки.
Я страшенно любив і досі люблю цей процес вудження, запах диму і особливий настрій, який тоді панує. А в цей час, коли ми з дідом або татом вудимо м’ясо, мама з бабусею розчиняють тісто на пампухи та інше печиво, запах дріжджового тіста лоскоче ніздрі, але заходити до вітальні, де тісто спухає, не дозволяється, щоб від протягу воно не опало”.
Якщо хочете відчути смак автентичної Польщі, замовляйте собі журек. Журек – це пісний (молочний) чи м’ясний кислий суп, заправлений квасом (заквасом на основі борошна) з вівсяного, житнього борошна, до якого додається зазвичай біла ковбаса, копчене м’ясо, варене яйце. Складовою частиною цієї страви є жур — житнє борошно, залите водою і заквашене протягом двох днів.
А у нас навіть склалася традиція при в’їзді в Польщу замовляти собі флячки по-польськи. Вони пропонуються на кожній заправці та в кожному кафе/ресторані, а крім того є корисними для шлунка, особливо при довгій дорозі.
Флячки – це зупа (суп) з рубців (яловичого шлунка). Флячки (фляки) бувають досить гострими і мають свій специфічний смак та запах.
Польща різноманітна своїми смаками у кожному регіоні. Наприклад, у Познані варто замовити “пири з ґзіком”, в Ополю – галушки шльоньські з синьою капустою, в Щавниці – квасницю (густий капусняк), в Криниці – смажені рижики просто з жару. Біля моря слід спробувати сушену камбалу, а свіжокопчених вугрів – у Венгожеві (північ). У Варшаві варто попросити холодні ніжки з хроном, у Кракові – з’їсти яблучний штрудель, а в Пунську на Підляшшю можна вибрати страви кухні прикордонних околиць: ченаки, кибіни або цепеліни.
Смачного! – бажає вам 1001idea.info