Оскільки Євросоюз схвалив безвізовий режим для України та від 11 червня українцям обіцяють подорожувати лише з біометричним паспортом і без оформлення віз, пропонуємо вам перелік важливих запитань на цю тему. При підготовці статті були використані матеріали Європейської Правди.
1. У які країни їдемо без шенгенської візи?
З 11 червня українцям відкриваються без візи такі країни: Австрія, Бельгія, Болгарія, Греція, Данія, Естонія, Ісландія, Іспанія, Італія, Кіпр, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швейцарія, Швеція. Безвізовими стануть також європейські карликові держави (від Монако до Ватикану).
2. Чи дійсний для мене безвізовий режим, якщо я не здав відбитки?
Так, це не є вирішальним при переході кордону. Крім того, доступ до зони паспортного чіпа мають лише українські прикордонники, а тому їхні європейські колеги навіть не знатимуть про неповну базу даних.
3. Чи ставлять візу в біометричний паспорт?
Ні, це не має сенсу J Посольство не прийме у вас документи, оскільки віза вам не потрібна.
4. Що робити, якщо у мене старий (не біометричний) паспорт з візою?
Для тих, хто не хоче змінювати паспорт, не відбудеться жодних змін. Діючі візи лишаться чинними, а коли їхня чинність спливе – ви знову можете податися на “шенген”, якщо ваш паспорт не біометричний. Хоча масовим оформлення віз не буде, адже замовити біометричний паспорт – легше і зазвичай дешевше, аніж нову “шенгенку”, а жодної переваги від наявності візи ви не матимете.
Ви також маєте право оформити новий біометричний паспорт, лишивши старий у себе. Про це необхідно повідомити при оформленні паспорта, пояснивши таку потребу.
5. Звідки українцю можна їхати до ЄС без візи?
Безвізовий режим діятиме для всіх, хто має українські біометричні паспорти для виїзду за кордон. Байдуже, звідки ви їдете до ЄС – з України, з Туреччини, з Африки чи з Америки – вам не знадобиться віза для перетину кордону.
Точку в’їзду ви обираєте самі. Немає проблеми в тому, щоби заїжджати через Польщу, якщо зупинятися плануєте в Німеччині, і навпаки.
6. Чи можуть мені відмовити при в’їзді в зону Шенгену?
Звичайно ж, відмови будуть. Безвізовий режим не гарантує право в’їзду до ЄС, так само, як віза в паспорті не давала таких гарантій. Щороку на кордоні “розвертали” кілька тисяч українських подорожуючих; в тому числі тих, хто їхав із “шенгенками”.
Але тепер у прикордонника буде менше підстав не пустити туриста до ЄС.
Досі нерідко відмовляли у в’їзді, коли прикордонник з’ясовував, що віза оформлена на фіктивні документи – приміром, людина отримала польський “шенген”, “бо так легше”, а насправді запланувала подорож до Італії чи Іспанії. За безвізового режиму ця проблема зникає.
Так, ми теж чули “страшилки” про те, що тепер багатьох завертатимуть на кордоні, та вони мають мало спільного з реальністю.
Найяскравіший доказом того, що небезпека перевірок на кордоні перебільшена, є досвід Грузії, для якої безвіз почав діяти півтора місяці тому. За перший місяць безвізу у в’їзді в Шенгенську зону відмовили лише 26 грузинам із 11700! Рівень відмов – 0,2%. Для порівняння: торік грузини лише у консульствах отримували 12% відмов, плюс до цього – відмови на кордоні для тих, хто має візу.
Для України статистика буде іншою. Перш за все, через те, що ми маємо сухопутний кордон з чотирма країнами ЄС. Але загальна тенденція зберігається: кількість відмов на кордоні буде меншою за рівень відмов у консульствах, це можна стверджувати вже зараз.
Ще одна деталь: якщо раніше була важливою візова історія, то нині її роль відіграватиме історія поїздок. До людини з кількома перетинами кордону різних країн запитань майже не виникає. “Група ризику” – ті, хто їде з пустим паспортом, але вже після першої поїздки паспорт перестає бути пустим.
При перетині кордону за біометричним паспортом треба буди готовим: 1) пояснити та обґрунтувати мету візиту; 2) довести фінансову спроможність.
7. Скільки грошей потрібно мати для подорожі?
Поширена думка, що на кордоні потрібно мати готівку в обсязі 50 євро на людину на день; вона є в принципі некоректною.
По-перше, готівку ніхто не вимагає – на Заході взагалі не прийнято носити велику суму готівкових коштів. Головний платіжний засіб – платіжні картки, але на них треба мати наявні кошти або кредитний ліміт.
По-друге, зазвичай денна норма відмінна від 50 євро – часом більша, часом менша. На сайті Єврокомісії є перелік орієнтовних сум для розрахунку вартості перебування; саме на них буде посилатися прикордонник у разі суперечки.
Зрештою, на практиці перевірка наявних коштів здійснюється доволі рідко. Так, серед 26 грузинів, яких не пустили до ЄС за місяць безвізу, немає жодного, кому відмовили саме через нестачу грошей.
Однак для впевненості у тому, що ви спокійно перетнете кордон, радимо мати на картці або готівкою кошти у сумі, зазначеній у цій таблиці.
8. Як довести, що я маю кошти на картці?
Прикордонний кодекс ЄС не дає однозначної відповіді на це питання, залишивши вибір шляху доведення за самим подорожуючим. За досвідом, зазвичай достатньо лише показати картки и сказати, що плануєте користуватися ними.
Якщо ж прикордонник наполягатиме і ви не маєте всієї суми готівкою, у вас лишаються варіанти: чек з банкомата на прикордонному пункті (якщо банк дає можливість переглянути баланс), смс-банкінг, інтернет-банкінг і так далі (з телефонним банкінгом буде складно через мовний бар’єр, але цей шлях також можливий).
Як маєте бажання – можете взяти чек з банкомата ще перед від’їздом з України, але гарантуємо, що після кількох поїздок ви кинете цю даремну звичку 😉 Та найголовніше: наявність чеку, чи довідки з банку, чи іншого паперового підтвердження не є вимогою: вам не можуть відмовити у в’їзді в ЄС лише через відсутність папірця, якщо ви готові довести наявність коштів іншим шляхом.
І тим більше – забудьте про довідки з роботи, виписки про рух коштів на рахунку та інші папери, які доводилося збирати для подання на візу в консульство. На кордоні вони нікого не цікавитимуть.
9. Як довести мету поїздки?
Зазвичай на кордоні питають про зворотній квиток та про мету поїздки, буває достатньо просто назвати її. Однак у тих, хто подорожує з пустим паспортом, майже напевно попросять уточнюючі документи. Роздрукованого бронювання готелів (або записаного в телефоні/планшеті) завжди достатньо, та безвіз відкриває перед нами значно ширші можливості.
Тепер готель не є обов’язковим. Поїздка до родичів чи ночівля у кемпінгу – все це є легітимною метою поїздки. Головне – відповідати відверто і впевнено.
Плануєте взяти авто і їхати світ за очі, щоб зупинитися в місті M або N, куди встигнете? Це теж можливо, але ви маєте знати свій маршрут, повинні знати, що хочете дивитися, де будете брати авто, які є варіанти готелів тощо. І, очевидно, така поїздка передбачає, що ви маєте великий досвід подорожей: ніхто не повірить, що “першоразник” вирішив подорожувати таким чином.
Маєте із собою намет і плануєте піти в похід по Альпах? Звичайно, тоді вам не потрібна бронь готелю, але ви маєте в деталях знати маршрут походу, знати, де зупиняєтеся (а в деяких місцевостях це дозволено лише у кемпінгах). Їдете на один день на шопінг і вже ввечері повернетеся додому? Тоді бронь готелю взагалі позбавлена сенсу; лише поясніть, коли та як повертаєтеся до України.
Прямуєте до друзів чи родичів? Чудово, візьміть із дому папірець, на якому записані їхні імена, адреса, телефон, і попередьте, щоби вони були на зв’язку на той випадок, якщо прикордонник вирішить зателефонувати. А ще краще – нехай вони надішлють цю інформацію електронною поштою, а ви – роздрукуйте лист та майте його із собою в телефоні.
А про офіційні “візові” запрошення, завірені печатками місцевої влади, забудьте. Немає потреби витрачатися на них.
Єдиний випадок, коли варто оформити офіційне, завірене запрошення – якщо в ньому господарі підтверджують фінансування поїздки, а гість не матиме із собою коштів, та ще й не розмовляє ані англійською, ані мовою країни, до якої прибуває. Тоді подорожуючий просто дасть прикордоннику цей документ, дані господарів та зворотний квиток і уникне необхідності надавати додаткові пояснення.
10. Чи потрібний поліс страхування?
У прикордонному кодексі ЄС взагалі немає згадки про страхування; відповідно, через його відсутність вам не можуть відмовити у в’їзді.
Водночас ми радимо не економити зайве та застрахуватися перед поїздкою. Страхування на короткий період доволі недороге, а от лікування за кордоном – дуже недешеве. До того ж, у конфліктних випадках за відсутності страхування прикордонник може прискіпливіше перевіряти вашу фінансову спроможність.
А от якщо ви подорожуєте автомобілем, то вам точно доведеться купити страховий поліс. Без страхування цивільної відповідальності, так званої “зеленої карти”, автомобіль не пустять на територію ЄС. Зазвичай цей поліс можна купити на кордоні.
11. Чи дають дітям біометричний паспорт?
Так, біометрику видають всім включно з немовлятами. Хоч до 12 років у дітей не знімають відбитків пальців, проте фото дитини, записане на чіпі паспорта, також несе біометричну інформацію. Біометричний паспорт має спеціальну позначку на обкладинці.
12. Чи потрібно оформлювати закордонний паспорт дитини, якщо вона вписана у паспорт батьків?
Так, за останніми правилами, кожна дитина повинна мати власний документ. Крім того, потрібно, щоб обидва батьки виїжджали разом з дитиною; інакше той, хто не їде, має надати прикордоннику нотаріальний дозвіл на поїздку свого сина або доньки. Цю довідку перевіряють лише при виїзді з України. Оформити ж паспорт дитині може один з батьків.
13. Коли робити паспорт дитині, якій майже 14 (або майже 16) років?
Це дуже важливе запитання, багато хто потрапляє в халепу з оформленням.
Для дітей різного віку є відмінності в оформленні паспорта. До 12 років діти не здають відбитків, але “якість” паспорта від того не змінюється, він дає право на безвіз. Для оформлення паспорта потрібне свідоцтво про народження дитини.
А от з 14 років все змінюється: від цього віку закордонний паспорт видадуть лише тим дітям, хто вже має Id-картку (замінник внутрішнього паспорта), без неї документи не візьмуть; оформлення Id забирає близько 20 днів. Отже, терміново отримати закордонний паспорт в цей період неможливо.
Отже, якщо дитині може знадобитися поїхати за кордон відразу після настання 14-річчя – потурбуйтеся про це наперед, оформіть паспорт до цієї дати.
З 16-річчям ситуація інша, в цьому віці оформлювати паспорт стає легше, а його “якість” – вища. По-перше, дитина має право йти за паспортом сама, без батьків. По-друге, від 16 років видається паспорт, термін дії якого – 10 років. До цього діти отримують лише 4-річні паспорти.
2 правила безвізу
1. Безвізовий режим дозволяє громадянам України перебувати на території країн ЄС не більше 90 днів протягом 180-денного періоду.
Правило 90/180 може здаватися трохи складним: мандрівник не повинен перебувати у Шенгені більше 90 днів протягом будь-якого періоду у 180 днів.
Для тих, хто сумнівається, чи не перевищив він цю норму, на сайті Єврокомісії є спеціальна форма – так званий “шенгенський калькулятор“. В мережі також нескладно знайти калькулятори зі зручнішим інтерфейсом, зокрема, оформлені українською.
Як залишитися в Європі на довший час, ніж 90 днів протягом півроку?
Щоби лишитися в Євросоюзі на довший період, вам потрібна “довга” національна віза (приміром, робоча чи студентська) або посвідка на проживання.
Є також один екзотичний спосіб лишитися в ЄС на довший період, мандруючи між країнами. Незважаючи на те, що безвізовий режим працюватиме також у чотирьох країнах ЄС, що не входять до Шенгенської зони – в Болгарії, Румунії, Хорватії та на Кіпрі, при підрахунку “шенгенського” періоду в 90 днів вони не враховуються. Тобто ви можете пробути 90 днів в Болгарії, потім – 90 днів в Румунії, звідти поїхати на 90 днів у Шенген – і це не буде порушенням, навіть якщо весь це час ви не заїжджатимете до України.
2. Подорожуючи без візи, ви не маєте права на оплачувану роботу на території ЄС. Для цього, як і раніше, потрібна віза.
Ті, хто в’їхав до ЄС без візи, не мають права на оплачувану роботу. Це правило стосується також сезонної роботи, яка формально вкладається у дозволені 90 днів перебування в Шенгені.
Однак ви маєте право легально влаштуватися волонтером – виконувати роботу, за яку немає оплати, але надається їжа і житло. В ЄС є чимало таких можливостей для молоді, що хоче подорожувати світом. Але якщо ви отримаєте за роботу хоча б символічну оплату – перетворитеся на порушника міграційного законодавства.
Важливий момент: бізнес-поїздки і відрядження, за які платить український роботодавець, не вважаються “роботою в ЄС” і є законним приводом для безвізових поїздок.
Також ви маєте повне право поїхати до ЄС, щоб домовитися про працевлаштування. А далі – повертаєтеся до України, отримуєте робочу візу і їдете легально працювати. Зрештою, це в ваших інтересах: легальні працівники не ризикують потрапити під депортацію і заборону в’їзду, та ще й отримують більше, ніж “нелегали” на точно такій посаді.
Сайт на даний час не є прибутковим, та вашу вдячність за контент ви можете виразити, поповнивши банку "Нищимо москаля в гривні". Кошти, зібрані тут, періодично передаватимемо на невеликі актуальні збори тих, кому довіряємо. Поповнити банку
- Знайдіть 1001 ідею в Telegram: @LowCostTravel_1001idea
- Шукайте нас в, простигосподи, Threads: @1001idea.info
- Як і раніше, ми є в Instagram: instagram.com/1001idea.info
Приємно, що ви - попри нашу 5-річну паузу в оновленнях - тут. Якщо у вас є пропозиції, як покращити сторінку, або інші зауваження, заповніть, будь ласка, опитування. Це займе у вас не більше 4 хвилин. Дякую)
З повагою, Соломія